Коней на переправі… міняють! Офіс президента зайнявся кадровими чистками

Минулий тиждень ознаменувався двома гучними та досить несподіваними відставками у силовому блоці. Своїх посад позбулися Генеральний прокурор Ірина Венедиктова та голова СБУ Іван Баканов.

"Ці відставки в жодному разі не можна розглядати в одному ключі. Вони готувалися і назрівали незалежно одна від одної. Відставка Ірини Венедиктової зріла вже близько року, до Івана Баканова виникли питання набагато пізніше, але актуалізувалися вони вже після початку повномасштабної війни. Та це тільки початок. Доки на фронті умовне затишшя, вирішили зайнятися кадровими питаннями, які давно назріли. Під час активної фази війни це робити недоречно і немає коли", - розповів співрозмовник "ОстроВу" в оточенні президента.

Крім того, у понеділок, 25 липня, своєї посади втратив заступник секретаря РНБО та голова Комітету з розвідки при президенті України Руслан Демченко. І хоча він був звільнений із формулюванням "за станом здоров'я", джерела "Острова" стверджують, що це не повна правда.

"Це і не брехня. Зі здоров'ям у нас у всіх зараз не дуже – так теж можна сказати і це буде правда. Іди знайди зараз 100% здорового в Україні, нерви у всіх на межі. За ним давно було багато негативу та звинувачень, що він працює на РФ. У мирний час можна було відбиватися, зараз стало складніше, особливо коли про це натякають західні партнери, а не місцеві активісти", - сказало джерело.

І це не кінець. За словами кількох співрозмовників "Острова" у політичному керівництві країни, попереду нас чекають не менш цікаві відставки та рокіровки. Принаймні є такі плани.

"Перші ластівки"

Першими "жертвами" кадрових чисток у владі стали Генеральний прокурор Ірина Венедиктова та голова СБУ Іван Баканов.

За словами президента, це пов'язано з великою кількістю зрадників у цих органах.

"Станом на сьогодні зареєстровано 651 кримінальне провадження про державну зраду та колабораційну діяльність працівників органів прокуратури, органів досудового розслідування, інших правоохоронних органів… Такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та зв'язків, зафіксованих серед працівників силових структур України зі спецслужбами Росії, задає дуже сильно серйозні питання відповідним керівникам. Кожне із таких питань отримає належну відповідь", – пояснив відставки Володимир Зеленський.

З одного боку, з аргументами президента особливо не посперечаєшся (статистика є статистика), з іншого – співрозмовники у вищому керівництві стверджують, що вони є лише "гарною обгорткою справжніх причин".

Наприклад, про підготовку відставки Ірини Венедиктівної чутки ходили ще влітку минулого року . 

Тоді основною претензією до неї було те, що вона боялася відкривати "гучні справи", загрузла в рутині та кадрових війнах усередині прокуратури. Але тоді їй удалося зберегти крісло. До того ж, за кілька місяців Офіс президента розпочав кампанію зі звільнення Дмитра Разумкова з посади спікера Верховної Ради, і було не до Венедиктової.

Все змінилося у грудні 2021 року, коли Офіс Генпрокурора підписав Петру Порошенку підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з ОРДЛО.

Цікаво, що підозру підписав заступник Генпрокурора Олексій Симоненко. Венедиктова на той момент несподівано для всіх пішла у відпустку.

До речі, саме Олексія Симоненка було призначено виконувачем обов'язків Генпрокурора замість звільненої Ірини Венедиктової.

"Тоді стало вже зрозуміло, що Венедиктовій залишилося недовго. Практика Разумкова (екс голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, - ред.) бути добрим для всіх, петляти і не вплутуватися в брудні справи не спрацювала. В Офісі президента таке чують на раз-два. І хоча вона тоді постаралася зобразити нейтралітет у цьому питанні, справа Порошенка була все ж таки розвалена, і Офіс поклав відповідальність за це особисто на Генпрокурора. Тож відставка була питанням часу", - каже джерело "Острова" у монобільшості.

За його словами, Венедиктова це чудово знала, тому вирішила за спиною у Офісу президента заручитися міжнародною підтримкою. Особливо сильна ця активність була після початку повномасштабної війни.

"Зустрічі з послами, міжнародними політиками і так далі. І все це без погодження з Офісом. Там були й інші дрібні претензії, але вони не відіграли значної ролі. Загалом рішення було прийняте давно, потрібно було лише правильно підгадати час", - каже співрозмовник.

В даний час Ірині Венедиктовій запропоновано роль посла в одній з європейських країн, але, за різними даними, вона ще не погодилася.

"Вона образилася на Зеленського та Офіс, але воювати не стала в обмін на умовний імунітет від подальших розслідувань", - сказало джерело.

Щодо звільнення Івана Баканова, то з ним ситуація набагато складніша. Варто зазначити, що Баканов – це не просто найближчий соратник Зеленського, це його друг дитинства. Під час виборчої кампанії він фактично керував роботою штабу, правою рукою Зеленського. Тоді всі пророкували Баканову посаду глави Адміністрації президента, але врешті-решт він став головою СБУ.

Співрозмовники "ОстроВа " як у команді президента, так і у монобільшості не змогли назвати конкретні причини звільнення Івана Баканова . З їх слів, це стало несподіванкою для всіх.

"Так, питання до Баканова були ще до початку війни, але не такі, щоб говорити про відставку. Єдине, що спадає на думку, це те, що Баканов так і не порозумівся з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Кажуть, що Єрмак намагався лізти у справи СБУ, призначити туди своїх людей без погодження з Бакановим", - розповів один з нардепів від "Слуги народу".

За словами іншого співрозмовника, претензії були не конкретно до Баканова, а до високопосадовців відомства, які безпосередньо підпорядковуються главі СБУ .

Йдеться про затримання особистого радника Баканова Олега Кулініча, який раніше очолював управління СБУ у Криму, звільнення голови Харківського СБУ Романа Дудіна, затримання у Сербії екс-начальника управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова за підозрою у відмиванні коштів тощо.

"Скандал за скандалом. Плюс Офісу президента не сподобалася робота СБУ під час війни. Дуже мляво. Багато співробітників розслабилися, на окупованих територіях багато хто співпрацює з росіянами. Просто Баканов не зміг усе це витримати. Занадто велике навантаження, яке він не потягнув. Тому, негативу до нього немає. Кажуть, що Зеленський відверто з ним поговорив, вони всі з'ясували та розлучилися мирно", - сказав співрозмовник у команді Володимира Зеленського.

Що ж до того, хто обійме вакантні посади, то джерела "Острова" стверджують, що спочатку був план поставити главою СБУ в.о. Василя Малюка (екс-перший заступник Баканова ), а головою ОДП – в.о. Олексій Симоненко.

"Але після реакції в суспільстві вирішили відмовитися від цієї ідеї. Із Генпрокурором визначилися досить швидко – нардеп від "Слуги народу" Андрій Костін уже давно готувався на підвищення. З головою СБУ вирішили не поспішати, бо надто важлива посада під час війни. Насправді, не має значення, хто зараз стане новим Генеральним прокурором і головою СБУ. Очевидно, що це будуть люди, 100% лояльні Банковій, іншого не буде, особливо зараз. Верховна Рада також проголосує майже за будь якого кандидата, зараз війна і депутати зговірливі як ніколи. Тож це навіть нецікаво, хто обійме посади. Хто б не прийшов, не чекайте жодних грандіозних рішень", - сказало джерело в ВП.

Також варто згадати про кадрові рішення в Кабінеті міністрів. Зокрема, минулого тижня Верховна Рада відправила у відставку міністра соціальної політики Марину Лазебну , чиє звільнення готувалось ще до початку повномасштабного вторгнення.

"Звільнення Лазебної відклалося майже рік. Я пам'ятаю, як навесні 2021 року обговорювали її відставку. Але тоді ми так і не вирішили, хто її замінить. Та й зараз не так просто знайти нормальних кандидатів, багато хто відмовляється. До речі, претензій щодо роботи до Лазебної не було і немає. Там вся річ у тому, що вона не змогла налагодити комунікацію (м'яко кажучи) з Офісом президента та деякими народними депутатами від монобільшості", - розповів співрозмовник у "Слузі народу".

Новим міністром соцполітики стала Оксана Жолнович, яка до цього керувала департаментом соціальної політики та охорони здоров'я в Офісі президента.

"Тямуща, порядна, лояльна", - охарактеризував Жолнович один із членів команди президента.

Продовження

Не встиг охолонути інформаційний простір від відставок Баканова та Венедиктової, як 25 липня Володимир Зеленський звільнив заступника секретаря РНБО та голову Комітету розвідки при президенті України Руслана Демченка. Його називають "сірим кардиналом МЗС часів Януковича", куратором скандальних Харківських угод у 2010 році та відповідальним за злив інформації про " Вагнергейте ".

За словами українського політтехнолога Олега Постернака , однією з причин звільнення стало розкриття фактів співпраці Демченка з оточенням Віктора Януковича, якого планували у лютому-березні через українські суди повернути на посаду президента після захоплення росіянами Києва.

Крім того, зазначає він, розпочалася спільна кампанія з очищення української правлячої влади та силової вертикалі, скоординована союзниками (США, Британією) для забезпечення безпеки Володимира Зеленського від політичних та фізичних ризиків.

"У цю логіку вписується звільнення Баканова, Венедиктової, втрата громадянства Коломойським , та й звільнення Демченка", - пише він у Facebook .

Ще один примітний факт, на який звертає увагу політтехнолог, це кримінальні підозри у держзраді екс-міністрам юстиції (Олександру Лавриновичу ) та закордонних справ (Костянтину Грищенку) часів Януковича, про які стало відомо якраз у день звільнення Демченка.

"Швидше за все, щоб не кидати тінь, вирішено було звільнити Демченка, який був їхнім лобістом", - вважає Олег Постернак .

Варто зазначити, що офіційно Демченка було звільнено за станом здоров'я, що не зовсім відповідає дійсності .

"Так, якісь проблеми у нього є, але не такі, щоб не продовжувати працювати. Цим формулюванням його намагаються відбілити. Для Офісу президента визнати, що Демченко працював на користь РФ – це смерті подібно. Тому вони до кінця розповідатимуть про погане здоровья та його патріотизм. По суті, Зеленський нещодавно особисто підписався, що повністю довіряє Демченку, тому назад дороги немає. А був він агентом чи ні, 100% ніхто не скаже. Скажімо так, за ним іде такий шлейф, що не подумати про це було б дивно", - розповіло "Острову" джерело в "Слузі народу".

За його словами, у партійних чатах ходять розмови, що остаточне рішення щодо Демченка прийняли після наполегливих "прохань" західних партнерів України .

Політтехнолог Олег Постернак вважає звільнення "сірої миші" Демченка - це розрив усіх ниток негласних неформальних зв'язків із РФ, що можна інтерпретувати як серйозний знак для Росії.

Крім того, 25 липня Володимир Зеленський зробив кадрову перестановку на посаді командувача Силами спеціальних операцій Збройних сил України - звільнив Григорія Галагана і призначив на його місце Віктора Хоренка .

Григорія Галагана "з метою оновлення Служби безпеки України" було призначено першим заступником керівника Центру спеціальних операцій "А" СБУ.

Співрозмовники " Острова " стверджують, що в Зеленського та військового керівництва не було особливих нарікань до роботи Григорія Галагана на посаді командувача ССО. Робоча версія, яка обговорюється, це вливання "свіжої крові" для майбутнього контрнаступу.

Інформації у відкритих джерелах про Хоренка небагато. Як каже нардеп Олексій Гончаренко, раніше він командував спецрезервом Головного управління розвідки.

"Це може говорити про підготовку нового етапу війни та контрнаступу", - припустив один із нардепів "Слуги народу".

Ще один співрозмовник звернув увагу на те, як посилюється роль розвідки та її глави. Керівника ГУР Кирила Буданова призначено головою комітету з розвідки при президенті України (замість Демченка), екс-співробітник ГУР Віктор Хоренко стає командувачем ССО (за різними даними, його порекомендував туди саме Кирило Буданов).

Хто наступний

В останні тижні ходять розмови про те, що в уряді можливі серйозніші кадрові зміни, ніж просто заміна міністра соціальної політики.

Те, що в Офісі президента незадоволені роботою Кабінету міністрів у воєнний час, «ОстроВу» розповіли кілька співрозмовників. Але, за їхніми словами, з рішенням про розпуск усього уряду поки що не поспішають .

"Воно на столі, про це всім відомо, але витівка надто ризикована, особливо у воєнний час. Основна претензія - слабкий і млявий менеджмент. Офіс президента дав їм свободу, якою вони не скористалися. До речі, до Шмигаля найменше запитань, але на його місце вже мітять", - розповіло джерело в монобільшості.

Очевидно, йдеться про міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, який уже давно чекає підвищення. То йому пророкують посаду голови Київської ОДА, то посаду голови уряду (ще до 24 лютого). Останнім часом з'явилися й інші кандидати на посаду прем’єра. Наприклад, міністр інфраструктури Олександр Кубраков , який літав від України до Стамбула підписувати угоду про вивезення українського зерна.

Офіційно у "Слузі народу" спростовують інформацію про можливу відставку прем'єр-міністра.

"Питання заміни прем'єр-міністра ні у фракції, ні в парламенті не розглядається і не обговорюється. Денис Шмигаль сумлінно виконує свою роботу, працює як на внутрішньому фронті, так і на зовнішньому, вирішуючи багато питань", - заявив місяць тому голова фракції Давид Арахамія. .

І це гірка правда. Заміну прем'єр-міністра обговорюють не у парламенті та не у фракції, а в Офісі президента. За інформацією "Острова", там є план заміни прем'єра та більшої частини уряду в рамках реорганізації Кабміну та скорочення кількості міністерств .

Але це поки що робоча версія. Згідно з іншим планом уряд відправлять у відставку в той момент, коли потрібно буде скинути соціальну напругу і призначити винних в економічних проблемах.

"Наша економіка не всесильна, міжнародної допомоги не вистачає. Тому рано чи пізно прийматимуться дуже непопулярні рішення, які багатьом не сподобаються. І ось тоді знімуть Шмигаля , як колись зняли Яценюка ", - сказав співрозмовник у парламенті.

Є ще й третій план, згідно з яким протягом кількох місяців у відставку підуть кілька міністрів. Наприклад, на Банковій уже давно думають про звільнення міністра юстиції Дениса Малюськи, голови Мінкульту Олександра Ткаченка, міністра енергетики Германа Галущенка .

Крім того, відкрито питання про усунення з посади голови Національного банку України Кирила Шевченка . Його відставку пророкували ще рік тому. Причина банальна – Шевченко виявився не командним гравцем з погляду комунікації з Офісом президента.

"Але тоді були складні переговори з МВФ і вирішили цю тему зам'яти. З того часу нічого не змінилося. Нацбанк в особі його голови не дуже активно комунікує з Банковою. Чого тільки варта його критика емісії гривні, коли була дана команда Нацбанку друкувати гривні, щоб покрити дефіцит бюджету Замість того, щоб вирішити це питання по-тихому, він зробив публічну заяву, де виступив проти емісії, нам теж це не подобається, але у нас війна і десь треба брати гроші. Потім була незрозуміла ситуація із курсом долара який дуже довго тримали на рівні 29. Загалом питань достатньо", - розповіло нашому виданню джерело в команді президента.

Він зазначає, що відставка Шевченка хоч і стоїть на порядку денному в Офісі президента, її ймовірність найближчим часом складає "50 на 50".

"Занадто багато потенційних ризиків, особливо у контексті нашої залежності від міжнародної допомоги. А міжнародні партнери цінують стабільність", - зазначає співрозмовник.

Найближчим часом будуть інші кадрові перестановки, запевняють джерела у вищому політичному керівництві країни. Деякі з них назріли вже давно і не залежать від повномасштабних воєнних дій, деякі продиктовані часом і обставинами. І більшість із них (якщо не всі) лише посилюватимуть роль Офісу президента.

Андрій Андрєєв, "ОстроВ"